Державний борг України становить приблизно 122% ВВП. У звичайній економіці, що розвивається, ця цифра була б попередженням; тут вона радше приховує, ніж розкриває. Розуміння чому — це різниця між оцінкою українського суверенного ризику та простою реакцією на коефіцієнт.
Вихідні цифри
| Показник | Значення |
|---|---|
| Державний борг до ВВП | ~122% |
| Зростання ВВП, прогноз 2026 | 1,8% (НБУ) до ~1% (незалежні оцінки) |
| Вартість внутрішніх запозичень | 15,2–16,2% на останніх розміщеннях |
| Пакет ЄС, 2026–27 | €90 млрд, безвідсотковий |
| EFF МВФ | $8,1 млрд на 48 місяців |
| Розрив фінансування, 2026 | ~$52 млрд |
Чому коефіцієнт вводить в оману в обидва боки
Знаменник стиснутий. ВВП різко скоротився після 2022 року і не відновився. Співвідношення зростає, коли зростає чисельник або коли зменшується знаменник, і суттєва частина українського зростання — це друге. Окуповані території, знищені потужності та скорочена робоча сила механічно роздувають коефіцієнт без жодних додаткових запозичень. Відновлення випуску покращило б його без повернення жодної гривні.
Структура є незвично сприятливою. Боргова стійкість залежить значно більше від умов заборгованості, ніж від її розміру. Велика частка зовнішнього боргу України є пільговою: пакет ЄС на €90 млрд є безвідсотковим, кредитування МВФ здійснюється за ставками Фонду, а кредити G7 ERA обслуговуються з прибутків від іммобілізованих російських активів, а не з бюджету України. Борг на рівні 122% ВВП за близької до нуля вартості — принципово інше зобов'язання, ніж 122% за комерційними ставками.
Внутрішня складова дорога, але відносно невелика. Державний папір, що розміщується під 15–16%, є справжньою витратою, і вона накопичується. Але це та частина, яку держава контролює безпосередньо, і вона існує частково для того, щоб дати внутрішнім заощадникам інструмент, який перевищує інфляцію, — монетарна ціль і ціль фінансової стабільності не менше, ніж ціль фінансування.
Що насправді визначає стійкість
Три речі, і жодна з них не є заголовковим коефіцієнтом.
Чи продовжиться зовнішня підтримка на пільгових умовах. Це і є все питання. Борг України стійкий у світі, де партнери продовжують кредитувати за нульовою або близькою до нуля вартістю, і він нестійкий у світі, де це припиняється і заборгованість доводиться рефінансувати комерційно. Оцінка тому є радше політичною, ніж фінансовою.
Чи відновиться випуск. Зростання на 2,8–3,7%, спрогнозоване на 2027–2028 роки, почало б лагодити знаменник. Стагнація на рівні 1% — ні.
Чи витримає обумовленість реформ. Пільгові умови залежать від виконання програми. Застереження МВФ проти відступу від реформ, озвучене разом із липневою виплатою, має пряме відношення до боргової стійкості — умови та реформи є однією й тією ж розмовою.
Частина, яку варто сказати прямо
Кожен, хто тримає українські державні папери, включно з внутрішніми заощадниками, приваблені дохідністю 15–16% проти прогнозованої інфляції 10%, підписується під продовженням міжнародної підтримки. Це і є ризик, названий чесно. Це передусім не ставка на українські податкові надходження чи на зростання ВВП; це ставка на те, що партнери продовжать фінансувати розрив на умовах, які бюджет здатен нести.
Ця ставка була правильною три роки і зараз підкріплена пакетом на €90 млрд та діючою програмою МВФ. Вона лишається ставкою на політичні рішення в інших столицях, і розмір позиції має це враховувати.
Підсумок
На рівні 122% коефіцієнт високий, знаменник штучно стиснутий, а структура значно пільговіша, ніж передбачає заголовок. Стійкість тримається на тому, чи продовжиться пільгова підтримка — що робить це політичним кредитом, а не фіскальним.
Це аналітика, а не інвестиційна рекомендація.