Найдорожча помилка в інвестуванні на ринках, що розвиваються — це не та позиція, яку ви відкрили невдало. Це та, яку ви закрили за три місяці до того, як вона спрацювала.
Я бачив цей сценарій знову і знову — і, чесно кажучи, сам його повторював на початку своєї кар'єри. Ринок, що розвивається, дає 20-відсоткову просадку, наратив стає токсичним, а ваші сусіди по столу вже давно вийшли. Ви продаєте. За 90 днів позиція відновлюється і продовжує зростати ще 60%. Це не виняток — це стандартна механіка цих активів.
Середня тривалість просідання на ринках, що розвиваються, від піку до відновлення складає 28 місяців. Не три місяці. Не шість. Двадцять вісім. Більшість інвесторів просто фізично не здатні витримати цей горизонт — і тому систематично недоотримують.
Чому більшість інвесторів виходять занадто рано
MSCI Emerging Markets показав середньорічну дохідність 3,8% за 2014–2024 роки порівняно з 10,5% у S&P 500. Це число часто цитують як аргумент проти EM-алокації. Але я читаю його інакше: це не доказ слабкості EM-активів — це доказ того, що більшість інвесторів не знають, як ними управляти.
Проблема не в самих активах. Проблема в поведінковому зазорі між тим, що ринок пропонує у довгостроковій перспективі, і тим, що інвестор реально отримує через передчасні виходи. Дослідження DALBAR роками фіксують цей зазор — роздрібний інвестор у середньому відстає від індексу на 3–5% щороку виключно через поведінкові помилки.
На EM цей зазор більший, бо волатильність вища, а терпіння — рідший ресурс. Хто навчився управляти своїми реакціями, той отримує premium, який ринок платить за утримання позиції крізь дискомфорт.
Моя система трьох кошиків
Я не використовую єдину алокаційну логіку для всього портфелю. Я розподіляю капітал у три кошики з чітко різними горизонтами і правилами управління.
Кошик 1 — ліквідне ядро (40–45%). Це позиції з чітким каталізатором у горизонті 12–18 місяців: корпоративні звіти, регуляторні події, макроциклічний розворот. Звідси я виходжу, якщо каталізатор не матеріалізується у строк. Тут я дозволяю собі помилятися швидко.
Кошик 2 — структурні тези (35–40%). Позиції, де я купую ідею на 3–7 років. Реконструкція інфраструктури, демографічний перехід, технологічне проникнення в нові ринки. Тут правило одне: просадка — це не сигнал до виходу, це питання про розмір позиції.
Кошик 3 — асиметрія (15–20%). Ліквідна готівка та позиції з опціональною структурою прибутку. Не тому що готівка є хорошим активом — а тому що здатність входити зі знижкою 30–40% у потрібний момент коштує більше, ніж будь-яка фіксована дохідність.
Ця структура вирішує ключову проблему: вона дозволяє бути терплячим там, де терпіння має ціну, і залишатися дисциплінованим там, де воно небезпечне.
Розмір позиції коли волатильність структурна
Найбільша технічна помилка, яку я бачу у приватних інвесторів на EM — це binary thinking щодо розміру позиції. Або «я вірю в цей ринок і заходжу повністю», або «ризик занадто великий і я не заходжу взагалі».
Структурна волатильність — не аномалія, яку треба перечекати. Це постійна характеристика активу. Відповідно, розмір позиції повинен бути таким, щоб 40-відсоткова просадка не змушувала вас продавати. Якщо ви не можете психологічно і фінансово витримати такий рух — позиція занадто велика незалежно від переконання в тезі.
Я прийшов до простого правила: початкова позиція в будь-якому EM-активі не перевищує 3–5% портфелю. При підтвердженні тези та конструктивному поведінці ціни — масштабую до 8–12%. Більше — тільки якщо ліквідність активу це дозволяє без ринкового впливу.
Це здається консервативним. Але саме цей підхід дозволяє мені не виходити в момент просадки, який зазвичай виявляється дном.
Як Україна змінила мій підхід до неліквідності
ВВП України скоротився на 29% у 2022 році. Потім показав зростання на 4,5% у 2024-му за оцінкою МВФ. Це не просто макростатистика — це урок про те, що означає «неліквідність» насправді.
Коли у 2022 році ринок активів в Україні фактично заморозився, інвестори з позиціями мали простий вибір: зафіксувати збиток за будь-якою ціною або залишитися і прийняти невизначеність. Ті, хто залишився — не з надмірного оптимізму, а завдяки правильному первісному розміру позиції — отримали відновлення, яке виявилося кращим, ніж більшість прогнозів.
Цей досвід переформатував моє розуміння неліквідності. Неліквідність сама по собі не є ризиком — ризиком є примусовий продаж в умовах неліквідності. Якщо позиція правильно розміщена у кошику 2 і початковий розмір калібрований під стрес-сценарій, неліквідність стає перевагою: ви фізично не можете зробити поведінкову помилку.
Ця ідея здається простою. Але більшість портфелів не побудована з урахуванням цього принципу — і саме тому вони генерують субоптимальні результати на EM.
Що насправді коштує терпіння
Терпіння в інвестуванні — це не пасивність. Це активна позиція, яка вимагає постійного управління власними реакціями та підтримки чіткості тези в умовах інформаційного шуму.
Є конкретна ціна за утримання позиції крізь 28-місячний цикл просідання. Ви спостерігаєте, як ваш портфель показує гіршу динаміку відносно бенчмарку. Ви читаєте аналізи, які пояснюють, чому ваша теза «очевидно неправильна». Ви пояснюєте своє рішення людям, які вже давно вийшли.
Але є й зворотна ціна за відсутність терпіння. І ця ціна виявляється вищою — систематично, з року в рік, на будь-якому горизонті.
Я навчився вимірювати ціну терпіння не в абсолютних одиницях, а відносно альтернативи. Питання не «чи боляче тримати цю позицію зараз?» — питання «що я отримаю, якщо вийду, і що втрачу, якщо залишуся?». Коли правильно формулюєш питання, відповідь частіше схиляється до утримання.
Мій поточний підхід до алокації
Руслан Аверін у 2026 році будує алокацію навколо кількох структурних тез, кожна з яких відповідає логіці кошика 2.
Перша — реконструкційна економіка Центральної та Східної Європи. Дефіцит інфраструктури, який накопичувався роками і різко збільшився в умовах воєнного конфлікту, буде фінансуватися через міжнародні механізми та двосторонні угоди протягом мінімум десяти років. Ранні позиції в будівельних матеріалах, інжиніринговому сервісі та логістиці мають асиметричний профіль прибутку.
Друга — технологічна інфраструктура EM. Проникнення цифрових сервісів на ринках, що розвиваються, залишається структурно нижчим, ніж в розвинутих, при значно вищих темпах зростання. Це довгострокова теза, яка погано перекладається в квартальний горизонт, але добре — у п'ятирічний.
Третя — кошик 3 залишається значним. При поточних оцінках основних ринків і структурній невизначеності макросередовища я утримую 18–20% у ліквідності. Це не консерватизм — це операційний капітал для входу в наступний цикл просідання.
Якщо 2022–2024 роки навчили мене чогось, то ось що: ринки винагороджують не тих, хто правильно прогнозує момент розвороту. Вони винагороджують тих, хто побудував систему, яка дозволяє витримати невизначеність до цього моменту — і мав капітал, щоб діяти, коли він настав.
Саме це я називаю структурним підходом до інвестування на нестабільних ринках. Не відсутність ризику — а готовність до нього, яка була побудована заздалегідь.