Держава без готівки, а не без бюджету
Поточний рахунок держави — єдиний казначейський — у серпні впав на 47%, приблизно до 378 млрд гривень за оцінкою аналітика Андрія Шевчишина, і цього «вистачить приблизно на два місяці» без зовнішніх грошей. 15 вересня міністр фінансів Сергій Марченко попередив, що зарплати бюджетників можуть затриматися, якщо надходження на рахунок упадуть ще. 17 вересня розпис бюджету офіційно переписали.
Що саме відклали на грудень
Голова бюджетного комітету Ради Роксолана Підласа описала рішення в подкасті: Міністерство фінансів «внесло зміни до розпису бюджету і відклало частину видатків вересня, жовтня та листопада на грудень. Насамперед капітальні видатки: будівництво і реконструкцію, включно з лікарнями; укриття в лікарнях і школах; захист енергетики; соціальне житло». Лише за вересень відкладено 39 млрд гривень, а перенесення на грудень, за її словами, означає, що цього року вони «взагалі не будуть профінансовані, бо зробити це буде просто неможливо».
Рішення готувалося три тижні. 1 вересня прем'єр-міністр Сергій Корецький оголосив «жорсткий режим економії бюджетних коштів, не пов'язаних з потребами оборони», повідомив про «уже знайдені 70 млрд гривень економії» для армії та обіцяв, що «проблем із пенсіями та зарплатами не буде». 10 вересня Марченко сказав фінансовому комітету: «ми зараз дійшли до межі», а капітальне будівництво «фактично буде призупинене, доки в нас не буде достатньо ліквідності». З 15 вересня, за словами депутатки Ольги Василевської-Смаглюк, фінансувалися лише соціальні видатки, зарплати бюджетників і армія.
| Стаття | Статус із 17 вересня |
|---|---|
| Будівництво і реконструкція, включно з лікарнями | відкладено на грудень |
| Укриття в лікарнях і школах | відкладено на грудень |
| Захист енергетики, плани стійкості, підготовка до зими | відкладено на грудень, 39 млрд грн із вересня |
| Соціальне житло | відкладено на грудень |
| Програми підтримки бізнесу | призупинені до появи ліквідності |
| Зарплати бюджетників, пенсії, соціальні виплати | виплачуються |
| Грошове забезпечення військових, оборонні закупівлі | оплачуються першими |
| Місцеві бюджети, капітальні статті | ті самі обмеження |
Столиця платить за державу
Власник «Автостради» Максим Шкіль написав у Facebook, що держава «в один день, без попереджень, будь-якого обговорення і діалогу, зупинила фінансування всіх капітальних видатків», і компанія «змушена зупинити роботи на всіх об'єктах». У Києві це продовження метро на Виноградар за контрактом на 13,8 млрд гривень, підписаним у 2024 році після звільнення попереднього підрядника з уже виплаченими 4 млрд; капітальний ремонт Харківського шосе за 1,2 млрд гривень, 5,4 кілометра, у роботі з жовтня 2025 року; реконструкція Чернігівської розв'язки, розпочата у квітні.
Мер Кличко обіцяв відкрити лінію до кінця 2027 року. Мінфін заяву «Автостради» не комментував, Київська міська адміністрація публічно не відреагувала. Сам Шкіль додав, що за «колосального дефіциту бюджету» деякі проєкти «роздуті за обсягом робіт і, відповідно, за бюджетом», і кожен кошторис слід переглянути. У четвер Київ підписав кредитну лінію на 2 млрд гривень з Укргазбанком на підготовку до зими.
Арифметика семи місяців
Бюджет за власними доходами не провалювався. Січень–липень: доходи 3 249 млрд гривень, видатки 3 437 млрд, дефіцит 187 млрд — у 3,6 раза менший, ніж роком раніше. Але 1 001 млрд надходжень, 30,8%, — міжнародні трансферти, що зросли у 4,6 раза; без них внутрішні доходи покривали 65,4% видатків, а розрив становив 1 188 млрд. Оборона і безпека забрали 2 470 млрд, 71,9% видатків.
Колишній голова Ради НБУ Богдан Данилишин підсумував: «Стан державних фінансів ще не є кризовим, бюджет зі скрипом, але виконується... Якщо зовнішнє фінансування затримується, внутрішній ринок не зможе швидко і безболісно замінити його в потрібному обсязі». Ряд Мінфіну: 5,51 млрд доларів у першому кварталі, 18,01 млрд у другому, 5,71 млрд у липні, 2,11 млрд у серпні, 31,34 млрд від початку року при плані 50,8 млрд. Підласа називає близько 21 млрд.
Транші, у яких є імена
Місія МВФ під керівництвом Гевіна Грея, що розпочалася 31 серпня, завершилася 15–16 вересня без угоди на рівні персоналу щодо другого перегляду програми на 8,1 млрд доларів: Фонд не пішов на компроміс щодо закону про ПДВ на посилки до 150 євро. На кону близько 692 млн доларів після другого перегляду і близько 970 млн після третього, 1,66 млрд цього року. Той самий закон — умова траншу ЄС на 3,7 млрд євро.
Рада ухвалила законопроєкт у першому читанні 16 вересня, 216 голосів, із третьої спроби, а сам ПДВ запрацює не раніше липня 2027 року. За хронологією Підласої, у найкращому разі гроші прийдуть наприкінці жовтня, «із запізненням на два місяці». Корецький сказав послам G7 та ЄС, що «значна частина 29,5 млрд доларів» під загрозою, уряд «має виконати 42 рішення», дедлайн щодо реформ перенесено на 15 жовтня. Надходить 841 млн доларів від Світового банку під канадську гарантію та 1 млрд норвезьких крон, близько 90 млн євро.
Чому ОВДП не закривають дірку
Внутрішні запозичення принесли 343,5 млрд гривень із січня по серпень, із яких 296,5 млрд пішло на погашення: чисті нові гроші — 46,9 млрд, тобто 86,3% розміщень лише рефінансували старі зобов'язання. Аукціон 15 вересня залучив 2,01 млрд під 15,17% на рік і під 16,10% на 2,5 року; фізособи тримають таких паперів на 163 млрд. Резерви на 1 вересня — 48,66 млрд доларів, мінус 5% за місяць, курс 44,66, облікова ставка піднята до 16%.
Бюджет-2027 повторює конструкцію
Проєкт від 15 вересня: доходи 5,648 трлн гривень, із них 2,493 трлн — гранти; видатки 7,272 трлн; дефіцит близько 1,62 трлн, 15% ВВП; безпека і оборона 4,885 трлн. Потреба у зовнішньому фінансуванні — 52,6 млрд доларів, з яких близько 20 млрд підтверджено, а 32,6 млрд «досі не підтверджені». Зростання ВВП 1,3%, інфляція 8%, мінімальна зарплата 9 546 гривень проти 8 647 у 2026 році.
Заморожені статті повертаються скромними. Державні інвестиційні проєкти — 116 мл