Україна стикається з прогнозованим розривом фінансування близько $52 млрд на 2026 рік. Ця цифра — найважливіше число в економіці країни, важливіше за темп зростання, прогноз інфляції чи обмінний курс, бо всі три залежать від того, чи буде вона закрита.
Структура розриву
| Компонент | Показник |
|---|---|
| Прогнозований розрив фінансування 2026 | ~$52 млрд |
| Очікувана загальна міжнародна допомога | понад $53 млрд |
| Внесок ЄС (Ukraine Facility + ERA) | близько €20 млрд |
| Виплачено МВФ за EFF на сьогодні | ~$2,2 млрд |
| Державний борг до ВВП | ~122% |
Розрив такого масштабу в економіці такого розміру — це не бюджетний дефіцит у звичайному розумінні. Це різниця між тим, що держава мусить витрачати, аби функціонувати й воювати, і тим, що вона може залучити всередині країни. Внутрішні доходи та внутрішні запозичення — ринок ОВДП, який зараз розміщує папір під 15,2–16,2% — покривають частину. Решта є зовнішньою, і вона не є опціональною.
Чотири канали
Механізми ЄС. Ukraine Facility — це структурований інструмент, який виплачує кошти під виконання узгоджених індикаторів реформ. Близько €20 млрд очікується протягом 2026 року від Facility та механізму ERA разом.
G7 Extraordinary Revenue Acceleration. Кредити ERA обслуговуються з прибутків, згенерованих іммобілізованими російськими суверенними активами, а не з бюджету України. Це механізм, який уже працює, на відміну від концепції репараційного кредиту, що застрягла.
Двостороння допомога. Пряма підтримка від окремих держав — найбільш політично мінливий канал і найважчий для прогнозування на рік уперед.
Виплати МВФ. Найменші за обсягом, але це точка відліку, на яку спираються решта.
Де це крихко
Вразливість не в тому, що якийсь один канал відмовить. Вона в тому, що всі чотири несуть обумовленість тієї чи іншої форми, і ці умови корелюють між собою.
Транші ЄС вимагають виконання індикаторів реформ. Перегляди МВФ вимагають структурних маяків. Двостороння підтримка реагує на політичні цикли в країнах-донорах. Внутрішня управлінська проблема в Києві може тому сповільнити кілька каналів одночасно, бо вони оцінюють критерії, що перетинаються. На графіку канали виглядають диверсифікованими, на практиці — значно менше.
Друга крихкість — це строки, а не обсяг. Бюджет без подушки не може поглинути транш, що прийшов на квартал пізніше. Затримки в міжнародній допомозі були серед чинників падіння на 0,5% рік до року в першому кварталі 2026 року — механізм працює прямо з календарів виплат в економічну активність.
Що це означає для курсу та ставок
Це контекст рішення Національного банку підвищити облікову ставку до 15,5% 30 липня. Економіка, залежна від зовнішніх надходжень, вразлива саме на обмінному курсі: коли фінансування очікується вчасно, гривня тримається; коли з'являється сумнів, конверсія у валюту прискорюється, і курс рухається. Підвищення ставки робить утримання гривневих активів привабливішим і сповільнює цей канал.
Це також пояснює, чому дохідності внутрішніх облігацій перебувають там, де вони є. Держава позичає всередині країни під 15–16% при прогнозі інфляції 10% — дорога реальна вартість коштів, яку платять, бо внутрішній ринок є одним із небагатьох джерел, що держава контролює безпосередньо.
Підсумок
Розрив прогнозовано буде покрито, і арифметика на папері сходиться. Чого структурі бракує — це резервування: чотири канали з корельованими умовами, жодної фіскальної подушки на випадок затримки та обмінний курс, який негайно транслює будь-який сумнів. Стежити варто не за розміром розриву, а за пунктуальністю виплат проти нього.
Це аналітика, а не інвестиційна рекомендація.