Експортний аукціон як маркер зміни балансу
Найпромовистіша новина українського газового ринку цієї осені стосується не закачування, а продажу. 15 жовтня приватні компанії реалізували близько 12,75 млн кубометрів на першому експортному аукціоні Української енергетичної біржі — перший експорт газу з країни з 2022 року, за даними ExPro Consulting, які наводить УНІАН. Такий крок був би немислимим рік тому, коли сховища опускалися до багаторічного мінімуму.
Ціна продажу склала €69–69,03 за МВт·год, приблизно на 21% нижче стартових рівнів, загальна сума — близько €9,36 млн, увесь запропонований обсяг знайшов покупця. Водночас експортна ціна виявилася на 89% вищою за внутрішню — розрив, який пояснює, чому держава тримає експорт у жорстких рамках і чому питання тарифів після квітня 2027 року залишається відкритим.
Ключові цифри сезону
Основу картини дав в. о. голови правління «Нафтогазу» Сергій Федоренко в інтерв'ю Reuters, опублікованому в п'ятницю, 16 жовтня; повідомляють LB.ua та УНІАН.
| Показник | Значення |
|---|---|
| Запаси у сховищах (середина жовтня) | близько 16 млрд кубометрів |
| Мінімум уряду на зиму | 13,2 млрд кубометрів |
| Старт сезону 2025/26 | менш ніж 14 млрд кубометрів |
| Прогноз споживання на 2026 рік | близько 20 млрд кубометрів |
| Споживання у 2025 році | 21 млрд кубометрів |
| Місткість сховищ | близько 30 млрд кубометрів |
| Ціна для населення | 7,96 грн за кубометр із ПДВ |
Незалежна оцінка збігається з офіційною. Володимир Омельченко з Центру Разумкова кількома днями раніше називав майже 15,8 млрд кубометрів — на 2,6 млрд більше за необхідний мінімум і на 1,2 млрд більше за цільовий рівень прогнозного балансу. За його словами, баланс на 2026/2027 рік свідчить про повну забезпеченість на осінньо-зимовий період.
Чому запас понад мінімум не дорівнює гарантії
Перевищення мінімуму приблизно на 2,8 млрд кубометрів виглядає солідно, але сховища — не повне зимове постачання, а буфер між піковим попитом і тим, що щодня здатні дати власний видобуток та імпорт. Чим більший цей буфер у листопаді, тим довше система витримає втрату потужностей у січні.
Ризик теж зріс. Від початку 2026 року Росія атакувала об'єкти «Нафтогазу» понад 400 разів — удвічі частіше, ніж за весь 2025 рік. Удари спрямовані на видобуток, переробку й транспортування, а також на теплові електростанції у прифронтових регіонах. Кожну втрачену свердловину доводиться заміщати газом зі сховищ або імпортом.
Другий чинник — погода: урядовий мінімум розрахований на звичайну, а не сувору зиму, бо тривалі морози різко збільшують щоденний відбір. Третій — імпорт. Федоренко повідомив про посилення захисту об'єктів, а Київ запропонував Європейському Союзу використати приблизно третину місткості українських сховищ для європейських газових резервів.
Аналітик Руслан Аверін вважає, що 16 млрд кубометрів дають час, а не гарантію: запас у 2,8 млрд понад мінімум — це приблизно одна сьома річного споживання, тож зима з великими втратами видобутку все одно потребуватиме додаткових закупівель у Європі.
Імпорт: від 7,8 млрд кубометрів до скромного доповнення
Масштаб змін найкраще видно в контрактах. За 2025 рік і перший квартал 2026-го «Нафтогаз» імпортував рекордні 7,8 млрд кубометрів — після того, як удари скоротили власний видобуток, а запаси впали до багаторічного мінімуму. Цього сезону законтрактовано понад 1 млрд кубометрів, тобто лише частку від попереднього обсягу.
Близько 25% цього імпорту — скраплений природний газ із постачанням із грудня до березня. LNG надходить на європейські термінали і далі транспортується через газотранспортні системи сусідніх країн, що додає витрати на регазифікацію та транзит порівняно з трубопровідним газом біля кордону. Отже, четверта частина портфеля працює як страховка від перебоїв на трубопроводах, а не як основне джерело.
Варто враховувати і природу зниження попиту. УНІАН зазначає, що споживання впало здебільшого через російські удари по промисловій інфраструктурі: частина підприємств зупинила роботу. Різниця між 21 млрд кубометрів у 2025 році та очікуваними 20 млрд у 2026-му — це приблизно 1 млрд, зекономлений не через ефективність, а через втрати економіки.
Правила експорту та що бачить домогосподарство
Приватні видобувачі можуть вивозити не більше 15% місячного видобутку, лише з 1 березня до 30 листопада і тільки тоді, коли на внутрішній біржі немає попиту. З 1 грудня до 28 лютого експорт повністю заборонений. Омельченко наголошує: держава може негайно зупинити продажі за першої реальної загрози дефіциту, а виручка має допомогти захистити газовидобуток від атак.
Для платіжок обсяги мізерні — 12,75 млн кубометрів становлять менше ніж 0,1% газу у сховищах. Ціна для населення залишається замороженою: тариф «Фіксований» від «Нафтогазу» — 7,96 грн за кубометр із ПДВ до 30 квітня 2027 року, що компанія підтвердила 12 жовтня. Компанія постачає газ приблизно 98% українських домогосподарств, понад 12 млн споживачів, пише Kyiv Post. Плата за доставку нараховується окремо за тарифом місцевого оператора розподільної системи.
Для ілюстрації: квартира зі споживанням 10 кубометрів на місяць платить близько 80 грн за сам газ, приватний будинок із 100 кубометрами за холодний місяць — 796 грн, а домогосподарство на 1 500 кубометрів за сезон — близько 11 940 грн без розподілу. Субсидія враховує витрати на опалення з 16 жовтня 2026 року до 15 квітня 2027 року.
Механізм ПСО і контрольні точки
28 вересня Кабінет Міністрів продовжив покладання спеціальних обов'язків на ринку природного газу до 31 березня 2027 року, повідомив прем'єр-міністр Сергій Корецький. «Нафтогаз Трейдинг» продає газ постачальникам тепла й гарячої води для населення за ціною 7 420 грн за 1 000 кубометрів.
Найближчі орієнтири прості. Перший — рівень на 1 листопада, коли зазвичай завершується сезон закачування: саме ця цифра стане реальним стартовим запасом. Другий — темп відбору у грудні та січні: що швидше падають залишки в перші холодні тижні, то більший імпорт знадобиться в другій половині зими. Третій — удари по видобутку в Харківській і Полтавській областях, головних газовидобувних регіонах із повторними атаками.
Четвертий орієнтир — рішення щодо ціни після 30 квітня 2027 року. Аналітик Руслан Аверін зазначає, що і тариф 7,96 грн, і механізм ПСО мають тимчасовий характер, а розрив між внутрішньою та експортною ціною у 89% показує, наскільки сильним буде тиск на уряд під час наступного перегляду.
