Один місяць статистики здатен переписати всю логіку заощаджень. Вересень 2026 року саме таким і виявився: споживча інфляція прискорилася до 10,0% у річному вимірі проти 8,1% у серпні, а за місяць ціни додали 2,1% після символічних 0,1% у серпні та 0,3% у липні. Держстат оприлюднив дані у п'ятницю, 9 жовтня.
Базова інфляція, яка відсікає найволатильніші позиції, зросла до 8,8% з 8,1%, а в місячному вимірі становила 2,0%. З грудня 2025 року індекс споживчих цін піднявся на 8,4%. Національний банк визнав, що показник виявився «суттєво вищим» за траєкторію липневого Інфляційного звіту. Наступне рішення з монетарної політики ухвалять у четвер, 29 жовтня.
Реальна дохідність після податку та інфляції
Відсотки за депозитами фізичних осіб оподатковуються за ставкою 23% — це 18% податку на доходи фізичних осіб плюс 5% військового збору. Дохід за ОВДП податком не обкладається. Реальна дохідність рахується за формулою (1 + чиста дохідність) / (1 + інфляція) − 1, і за інфляції 10,0% картина виглядає так.
| Інструмент | Номінальна | Після податку | Реальна |
|---|---|---|---|
| Середній 12-місячний гривневий депозит (UIRD, 12 жовт.) | 14,03% | 10,80% | +0,7% |
| Середній 3-місячний гривневий депозит (UIRD, 12 жовт.) | 13,82% | 10,64% | +0,6% |
| Найкраща пропозиція на 12 місяців, Bizbank (Minfin, 13 жовт.) | 17,85% | 13,74% | +3,4% |
| Однорічні військові ОВДП (аукціон 6 жовт.) | 15,14% | 15,14% | +4,7% |
| 2,5-річні ОВДП, березень 2029 (аукціон 6 жовт.) | 16,49% | 16,49% | +5,9% |
Сенс цих цифр простий: середній банківський вклад тепер випереджає зростання цін менш ніж на один процентний пункт. За серпневої інфляції 8,1% ті самі 10,80% після податку давали б близько 2,5% у реальному вимірі. Один місяць статистики забрав більшу частину цього запасу. Найкращі ринкові пропозиції — Bizbank під 17,85% та Unex Bank під 17,50% — ще утримують реальний плюс близько 3%.
Де саме ціни пішли вгору
Місячні дані Держстату, зведені порталом Minfin, фіксують рух майже в усіх групах. Продукти харчування та безалкогольні напої додали 1,9% за місяць, причому яйця подорожчали на 43,6%, тоді як фрукти подешевшали на 5,7%, а овочі — на 2,3%. Паливо та мастила зросли на 5,2%, проїзд в автомобільному пасажирському транспорті — на 2,5%.
Одяг і взуття після завершення літніх розпродажів подорожчали на 8,5%, освіта — на 17,4%, з них вища освіта на 23,3%. Житло та комунальні послуги додали 0,8% через тарифи на водопостачання (+5,6%) і водовідведення (+5,5%). Найбільші рядки в рахунках за енергію не змінилися: 8 жовтня Кабмін зберіг пільговий тариф на електроенергію для населення на опалювальний сезон 2026/27, повідомило «Інтерфакс-Україна».
Річний зріз, оприлюднений Національним банком, пояснює природу шоку. Пальне подорожчало на 46,2% за рік — коливання зовнішніх цін на нафтопродукти перейшли в оптові та роздрібні цінники. Сирі продукти прискорилися до 6,7%, перероблені — до 10,7%, послуги — до 13,7%, регульовані ціни — до 13,6%. Непродовольчі товари залишилися найспокійнішою групою з 2,4%.
Чому липневий прогноз уже не працює
У липні НБУ очікував 10,0% на грудень 2026 року (у квітневому раунді — 9,4%), далі 9,1% у першому кварталі 2027 року, 8,2% у другому та 6,9% наприкінці 2027 року, за даними «Інтерфакс-Україна». Вересень досяг грудневої позначки на три місяці раніше, що фактично знецінює всю подальшу траєкторію.
Регулятор називає дві причини: посилення російських атак на виробничу, складську й логістичну інфраструктуру та пальне. Заступник голови НБУ Володимир Лепушинський раніше оцінював внесок відновлення логістики після ударів у 0,4–0,6 процентного пункту річної інфляції, а ефект останнього подорожчання пального — приблизно у 0,3 процентного пункту. Вищі витрати на транспортування та зберігання, за формулюванням НБУ, «і надалі підтримуватимуть інфляційний тиск у найближчі місяці».
Певна противага існує. За тиждень до 13 жовтня моніторинг Мінагрополітики зафіксував здешевлення цибулі на 9%, капусти на 7%, вершкового масла на 4%, яєць на 3% і свинини на 2%, тоді як картопля й молоко подорожчали на 2%. Це полегшує продуктовий кошик, але не стосується пального, послуг чи регульованих тарифів. На думку аналітика Руслана Аверіна, інфляція понад 10% у грудні перетворилася на базовий сценарій, а не ризиковий.
Ставки, які не рухаються за інфляцією
Державні облігації не відреагували на два підвищення облікової ставки з липня. На аукціоні 6 жовтня Мінфін продав однорічні військові папери під середньозважені 15,14% і нові облігації з погашенням у березні 2029 року під 16,49%, залучивши 2,21 млрд грн. Порівнянний однорічний випуск розміщували під 15,13% наприкінці червня, до обох підвищень, і під 16,19% наприкінці січня.
Члени Комітету з монетарної політики у вересні відзначали, що ставки майже не змінилися з липня, проте попит на гривневі активи зберігся. Фізичні особи на 1 жовтня володіли рекордними 167,5 млрд грн ОВДП, додавши за вересень понад 4 млрд грн, свідчать дані Мінфіну. Тобто інвестори голосують гривнею навіть без зростання купонної винагороди.
Долар виконує роль поліса, а не депозита
Офіційний курс НБУ 13 жовтня становив 44,9567 грн за долар — поруч із рекордом 45,0564 грн від 6 жовтня. Рік тому курс дорівнював 41,6027 грн, тож за дванадцять місяців американська валюта додала щодо гривні 8,1%, а з 2 січня — 6,6%.
Власник доларів за цей рік отримав курсову різницю плюс середню ставку 12-місячного валютного депозиту 1,13% (0,87% після податку) — разом близько 9,0% у гривневому вимірі. Це трохи менше за інфляцію 10,0%. Отже, за останні дванадцять місяців долар захищав купівельну спроможність гірше за однорічні ОВДП і працював як страховка від різкішої девальвації, а не як джерело дохідності.
Три сценарії для засідання 29 жовтня
У вересні сім із десяти членів Комітету з монетарної політики проголосували за підвищення облікової ставки до 16%, троє виступали за збереження. Семеро вважали новий рівень достат